Рекомендації батькам. Врівноваженість дитини і атмосфера в сім'ї.

 Всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими, здоровими і врівноваженими. Щоб досягти цієї мети, багато батьків читають книги і матеріали в Інтернеті про розвиток, психологію дитини і методи виховання. Однак при цьому вони не зважають на той факт, що для виховання дітей більш важливим є щоденна взаємодія з ними. Атмосфера в родині відіграє важливу роль для психічного здоров'я і благополуччя всіх її членів.

Психологи стверджують, що відчуття безпеки і любові в сім'ї, час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, такі як ігри, читання книг або спілкування - дуже важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.

Постійна залученість дитини до справ сім'ї також сприяє тому, що вона починає відчувати емоційний зв'язок з родиною, краще адаптується до соціуму і відчуває задоволеність сімейним життям. Однак для цього батькам слід не просто більше залучати дитину до сімейних справ, а вигадувати спільні заняття, які будуть подобатися всім членам сім'ї.

Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї:

• турботливі відносини,
• встановлення ритуалів,
• встановлення очікувань,
• адаптація до труднощів
• зв'язок з навколишнім світом.

Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.

Батьки можуть думати, що, коли вони залучають дітей до різних позашкільних занять і допомагають робити уроки, то це забезпечить їм успішне майбутнє. Однак при цьому вони можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому їхня помилка.

Коли батьки проводять з дитиною багато часу, коли вони спілкуються і веселяться - це приносить величезну користь. Так дитина відчуває, що її цінують і люблять, і це почуття залишається з нею на довгі роки. Вона отримує можливість переймати життєві цінності своїх батьків. У свою чергу, батьки можуть більше дізнатися про свою дитину, про її переваги і недоліки. Таким чином, батьки краще розуміють, як можуть підтримати дитину або навчити її чогось.

Коли батьки проводять з дитиною час наодинці, вона отримує можливість вільно висловлювати свої думки і почуття. Між дитиною і батьками зміцнюється емоційний зв'язок, завдяки чому вона стає більш впевненою у собі і своїх силах.

Розглянемо кілька занять, які можуть допомогти створити позитивну атмосферу в сім'ї:

1. Вживайте їжу всією сім'єю. Це заняття передбачає, що всі члени сім'ї спільно обговорюють меню, допомагають у приготуванні страв, накривають на стіл і прибирають зі столу після вживання їжі. Важливо, щоб при цьому були присутні всі члени сім'ї. Візьміть за правило, щоб на час сімейних сніданків або вечерь ніхто не користувався мобільними телефонами або будь-якими іншими електронними пристроями. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або спланувати щось разом.

2. Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги кілька разів на тиждень. У старших дітей і підлітків можна запитати, яку книгу вони зараз читають, і прочитати її самим. В обох випадках обговорюйте прочитані книги з дитиною. Запитайте, що їй сподобалося в книзі. Якщо книга художня, запитаєте, що дитина думає про її розв'язку або будь-які інші елементи сюжету. Також запитайте, чи нагадують їй герої книги когось із її знайомих. Обговорюйте цінності й особливості характеру героїв. Якщо книга документальна, почніть з того, що запитайте дитину, чому вона вибрала саме її. Після цього можна поговорити про тему книги і інтереси дитини. Запитайте, чому вона навчилась, прочитавши цю книгу, і як буде застосовувати отриману інформацію.

3. Відвідуйте разом з дитиною громадські заходи. Це можуть бути концерти, паради або благодійні заходи.

4. Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні або комп'ютерні ігри. Це заняття принесе дитині багато задоволення.

5. Обмінюйся з дитиною улюбленою музикою - слухайте її разом, співайте або навіть танцюйте.

6. Разом з дитиною займайтеся спортом або іншими заняттями, які передбачають фізичну активність. З маленькими дітьми ви можете просто грати у квача або футбол. Пізніше ви можете разом ходити в спортзал або басейн. Запускайте повітряного змія. Кидайте фрісбі. Використовуйте всі способи разом проявляти фізичну активність і отримуйте від цього задоволення.

7. Побудуйте разом з дитиною вежу з кубиків або лего.

8. Подивіться разом з дитиною кіно - вдома або в кінотеатрі. Обговоріть переглянутий фільм. Подумайте, у чому він може бути повчальним. Обговоріть з дитиною героїв, сюжет і цінності, представлені у фільмі.

9. Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки тощо.

Це лише деякі заняття, якими ви можете займатися всією сім'єю. Обговоріть з членами сім'ї, як можна розширити цей список, і сплануйте ваші спільні заняття. Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною, сприяють відкритому спілкуванню і дають усім вам можливість краще пізнати один одного. Також ви можете обговорити з дитиною різні питання, поділитися своїми цінностями і навчитися один в одного чомусь новому.

Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять і приймають. Ви всі поступово почнете розуміти і цінувати один одного.

6 ПРАВИЛ ВИХОВАННЯ ВІД РОЗВІДНИКІВ

Завдяки порадам розвідників, батьки зможуть допомогти дітям стати незалежними й самодостатніми й водночас навчити їх ефективно дбати про свою безпеку.

1. Ситуативна готовність
Перший урок - бути готовим до всього.  Проте з дітьми варто перетворити навчання мистецтва виживання на розвагу.
Складіть для дитини пригодницьку сумку: свищик, рятувальна ковдра, хімічний факел, компас, кремінь і кресало, пластир. Запропонуйте дитині обрати улюблені ласощі, щоб узяти з собою для тривалої прогулянки, яку заздалегідь заплануєте на вихідні. Дитина сприйме це як веселу підготовку до походу, а насправді це буде початок навчання складати «тривожну валізу».
Привчайте дітей імпровізувати на випадок, якщо зрадить техніка — а рано чи пізно вона зраджує. Якщо діти усвідомлюють, що не завжди можна покластися на технології, тоді вони готові самостійно шукати альтернативні виходи.
2. Розпізнання небезпеки
Один із ключових принципів — «геть від X». X дорівнює небезпеці, яка може набувати найрізноманітніших форм. Це може бути будь-що: людина, автомобіль, будівля, середовище. Буквально будь-яка ситуація, у якій проглядається можливість небезпеки й ваш внутрішній голос радить вам тікати.
Одна з найважливіших навичок, які ви можете прищепити дітям, — уміння заздалегідь розпізнавати небезпеку. Для цього дуже важливо вміти прислухатися до свого сьомого чуття.
Коли ми розказуємо дитині все, що треба, зважаючи на її вік, то насправді геть не лякаємо, а тільки робимо сильнішою.
3. Вміння вибудовувати стосунки
Добрі стосунки можна вибудувати на щирому перетині захоплень. Проте ти не знайдеш спільних захоплень ні з ким, якщо твої захоплення обмежені. Подумайте, які навички допоможуть дитині стати багатогранною, а також зважайте на те, що її щиро цікавить. Можна записатися на курси разом з дитиною, щоб новий інтерес став для вас спільним. Не менш важливо тренувати мозок. Для цього пропонуйте дітям читання: класичну літературу, щоб дати основи світової культури та хороші періодичні видання, які дозволять орієнтуватися у поточній ситуації у світі. Коли дитина вже розвинула в собі різнобічні інтереси — або послідовно рухається в цьому напрямку, — ви можете навчити її використовувати свою ерудицію для ефективного спілкування з людьми. Розігруйте з нею ситуації, обговорюйте різні теми.
4. Навичка ефективно висловлюватись
Текстове спілкування — фантастично зручний варіант спілкування і для дітей, і для дорослих. Утім має воно й недоліки, наприклад, впливає на елементарну грамотність. Адже автоматичний редактор не навчить дитину писати грамотно самотужки. Крім того, ховаючись за екраном, люди іноді поводяться різкіше, ніж наважилися б в усній розмові телефоном. А ще текст без інтонаційних підказок призводить до непорозуміння у спілкуванні.
Коли вже йдеться про письмовий виклад думки, навчіть дитину кількох дієвих прийомів. Наприклад, організація збору матеріалів та послідовність викладу. Існує шість пунктів, які допоможуть вам організувати майже будь-яку роботу:
·                     Що відбулося;
·                     Чому це відбулося;
·                     Вплив;
·                     Перспективи;
·                     Наслідки;
·                     Можливості.
5. Мистецтво переконувати й аргументувати
Уміння переконувати дозволить вашим дітям отримувати від життя те, чого вони хотітимуть і потребуватимуть. Зараз їм може бути потрібно зуміти переконати вчителя, щоб він дав додатковий шанс проявити знання й виправити оцінку. А в дорослому віці — найліпше реалізуватися в професійному та особистому житті. Вміння тонко й дипломатично вибудовувати аргументи — неоціненне мистецтво. Програвайте з дітьми ситуації в ролях. Створюйте для дітей можливості відпрацьовувати свої навички переконання вдома — щоб вони могли пережити й успіхи, й невдачі в приязній та веселій атмосфері.

6. Іноді бути неслухняним
Дітям надзвичайно важливо розуміти, що дорослі не завжди мають рацію. Хоч як дивно іноді щоб забратися геть від небезпеки, потрібно робити зовсім протилежне до того, що вам наказують. А це важливий урок для ваших дітей. Трапляються ситуації, коли не тільки можна, а треба ігнорувати настанови представників влади. Ми навчаємо дітей, що бувають ситуації, коли дійсно потрібно робити саме те, що тобі кажуть, але якщо в тебе виникає відчуття, що це неправильно, тоді роби своє — з усією повагою, звісно.
Ваші діти не робитимуть усе правильно у 100 % випадків — як, власне, не вдасться це й вам. Вони також не запам’ятають із першого разу абсолютно всі принципи, яких ви їх навчаєте. Саме через це так важливо проявляти розуміння й невтомно повторювати свої уроки.
Пам’ятайте, що ми, батьки, не здатні усунути абсолютно всі ризики для них. Так само не варто очікувати, що діти уникатимуть усіх ризиків самі. Проте ми можемо прагнути до реалістичного зниження ризиків. Ми здатні прищепити дітям навички, необхідні для того, щоб захищати себе й бути готовими до всього, що тільки може запропонувати їм життя.
Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5800-6-pravyl-vykhovannia-vid-rozvidnykiv

Як впоратися з тривогою, яка не зникає?

 

 

Тривога — це відчуття неспокою, внутрішньої напруги, хвилювання чи страху, яке може бути легким або сильним. Це реакція організму на стрес або невизначеність, часто супроводжується фізіологічними проявами, такими як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску та напруження м'язів.

Кожен відчуває тривогу в якийсь момент свого життя. Наприклад, під час співбесіди.

Але невпинна тривога може бути виснажливою, яку б форму вона не прийняла: жахливе занепокоєння, задушливе відчуття паніки, страх перед соціальними ситуаціями тощо.

Деяким людям важко контролювати свої хвилювання, і це часто може впливати на їхнє повсякденне життя.

Що ви можете зробити, коли тривога просто не зникає?

Спробуйте випробувати такі п'ять підходів і визначте, які з них будуть для вас ефективні:

 Запросіть тривогу в себе

Опір тривозі не тільки не зникає, але й посилює її. Дайте їй зрозуміти, що вона може залишатися скільки завгодно, а тим часом ви подбаєте про інші справи.

 Пірніть у своє тіло

Тривога часто вбивається вам у голову і від’єднує вас від фізичного тіла. У результаті тривога все більше й більше захоплює вашу увагу та енергію. Сконцентруйтеся на тому, що відбувається у вашому тілі. Зробіть кілька легких вдихів, коли помітите будь-які відчуття — жар, холод, тяжкість, напругу.

 Прислухайтеся до себе

Тривога — це сигнал, а сигнали призначені для того, щоб привернути вашу увагу. Замисліться, що ваш розум, позасвідоме і тіло можуть намагатися вам сказати.

 Почніть діяти

Перемістіть свою увагу з фіксації того, що ви відчуваєте, на виконання завдання, яке потребує вашої уваги.

 Поставте під сумнів свої припущення

Щоб знайти спокій, коли ви хвилюєтеся, часто потрібно помиритися з тривогою. Коли ви запитуєте, чому тривога не зникає, нагадайте собі, що, можливо, це непотрібно. Можливо, це не ваша робота — усувати тривогу. Можливо, це нормально хвилюватися.

Попри те, що почуття відіграють важливу роль у нашому житті, вони не є основним показником успішного життя. Натомість зосередьте свою енергію на тому, що приносить реальну цінність вашим дням.

 Чому ми відчуваємо постійну втому і як віднайти свою ресурсність?

 пропонуємо 5-кроковий алгоритм до ресурності.

1. Зрозумійте, що для вас означає бути в ресурсі
Що означає бути «в ресурсі» для вас? Опишіть свій бажаний стан, не використовуючи заперечення «не».
Поганий варіант:
Тобто ви в ресурсі — це НЕ тоді, коли ти НЕ втомлений/а. Бо як тоді розуміти коли ти «НЕвтомлений», коли організм фіксує тільки слово «втомлений». Ми не можемо прагнути до чогось «не». Нам потрібна альтернатива.
Гарний варіант:
Бути в ресурсі — це з легкістю братись за задачі, відчуваючи при цьому спокій, задоволення і азарт.
Відчуваєте різницю? Навіть проговорюючи замість слова «втома» слово «задоволення», ми вже можемо почуватись краще.

2. Потурбуйтесь про витрати ресурсу, від яких можна відмовитись
Упродовж життя ми використовуємо енергію. Проте не завжди на те, що має для нас сенс. Подивіться, на що зараз іде ваш ресурс? Напишіть список, на що ви витрачаєте енергію, і знайдіть у переліку ті способи, від яких можна відмовитися. Нам, наприклад, не потрібні суперечки в інтернеті, спілкування з людьми, з якими  нудно, і щоденне читання новин. А чого забагато вам? Знайдіть і припиніть це робити по можливості.

3. Віднайдіть свої способи відпочинку
Або, як модно казати, «ресурсні справи». Завдання — точно зрозуміти, що наповнює вас енергією та позбавляє напруги. І для кожного це буде щось своє. До прикладу, «люди навколо»: когось вони будуть наповнювати, а когось — спустошувати. З’ясуйте, що і як працює саме для вас. 

4. Плануй відпочинок
Навіть якщо це звучить як сюр, але плануйте відпочинок. І йдеться не тільки про мандрівки. Планувати можна (і варто) час (чи день) без справ, денний сон, прогулянку, відпочинок перед телевізором чи медитативні практики відновлення, а також перерву на чай чи каву.

5. Розвивайте в собі культуру відпочинку
Вчіться бачити відпочинок не як щось вимушене, «бо ти так далі не можеш», а як щось прекрасне і бажане. Пробуй нові, ба, навіть вишукані способи відпочивати. Створюй «відпочивальні» традиції і рутини для себе і своїх близьких. 

Алгоритм ваших дій в ситуації домашнього насильства в умовах дистанційного навчання під час війни

 

Алгоритм ваших дій в ситуації домашнього насильства в умовах дистанційного навчання під час війни

 

Джерело: https://la-strada.org.ua/download/algorytmy-vashyh-dij-v-sytuatsiyi-domashnogo-nasylstva-v-umovah-dystantsijnogo-navchannya-pid-chas-vijny-rekomendatsiyi-dlya-ditej-ta-pidlitkiv?fbclid=IwAR3KgJWPbxVcKCNoodCAprVFgHHrkoQCE3rzCi_cFTcR8RU8j8865xfnmBE

Як говорити про особисті кордони з батьками

 

Як говорити про особисті кордони з батьками

 

Алгоритм дій закладів освіти у випадку виявлення домашнього насильства щодо дитини

Заклади освіти є одними із суб’єктів, на які покладаються функції зі здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Відтак, статтею 11 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що на навчальні заклади покладено обов’язок не пізніше однієї доби повідомити службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень.

Одразу тут хочемо наголосити – невиконання таких вказівок законодавства може призвести до притягнення винних осіб до відповідальності у зв’язку зі службовим недбальством.

«Але як нам зрозуміти, що дитина потерпіла від насильства? Якщо в умовах очного навчання це ще можливо – можна звернути увагу на поведінку дитини чи побачити ознаки насильства на її тілі, то як виявити це під час дистанційного навчання, коли на уроках замість облич ми бачимо чорні «квадратики» в Zoom?» - запитаєте ви у нас.

Відповідаємо: звертайте увагу на поведінку дитини, зокрема на різку зміну її поведінки, на манеру спілкування, її зовнішній вигляд та те, що відбувається навколо. Під час проведення онлайн-занять ви можете побачити чи почути, як батьки чи інші члени сім’ї штовхають дитину, б’ють її, дають їй ляпаса, перешкоджають у спілкуванні під час заняття, змушують щось робити замість перебування на занятті, псують речі дитини чи її іграшки, б’ються між собою чи вчиняють інше насильство в присутності дитини тощо.

Важливо – навіть якщо безпосередньо до дитини не вчинялося насильство, однак вона стала свідком такого насильства – ця дитина автоматично стає постраждалою від домашнього насильства!

Дитина може сама поскаржитися на такі дії, може уникати відвідування занять, проявляти агресивну поведінку, страх у випадку появи поруч дорослих, може бути заплаканою чи виглядати стривоженою, відмовлятися вмикати камеру, демонструвати втрату інтересу до навчання тощо.

Наведений вище перелік не є вичерпним, однак сукупність таких ознак може свідчити про потрапляння дитини в ситуацію домашнього насильства.

«Добре, ідентифікувати постраждалу дитину ми зможемо. Як нам діяти далі?» - знову запитуєте ви.

Надаємо вам чіткий алгоритм дій у разі отримання інформації чи особистого виявлення ситуації домашнього насильства щодо дитини, наприклад під час проведення заняття.

1) Першочергово передайте інформацію для подальшого реагування керівникові/ці закладу освіти. Бажано зробити це у письмовому вигляді.

2) Зберігайте спокій, оцініть стан дитини та заспокойте її. За необхідності – завершіть заняття, щоб спілкуватися з дитиною віч на віч.

3) У разі потреби забезпечте надання медичної допомоги та/або викличте поліцію за місцем проживання дитини.

4) Не залишайте дитину наодинці. Ви можете зв’язатися з нею через соціальні мережі чи зателефонувати їй, дізнатися, чи є вдома хтось ще з дорослих, кому дитина довіряє. Якщо ні – запропонуйте дитині знайти безпечне місце для спілкування, подалі від кривдника/ці.

5) Перебувайте на зв’язку з дитиною, доки не будете впевнені, що дитина у безпеці.

Звертаємо увагу! В закладі освіти має бути журнал реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (Додаток 3 до Постанови КМУ №658 від 22.08.2018), в якому має бути зафіксована відповідна інформація про домашнє насильство щодо дитини.

Також варто забезпечити роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалою дитиною.

Сподіваємося, що наведений алгоритм ніколи не знадобиться вам у вашій роботі через відсутність випадків домашнього насильства щодо дітей. Водночас, його потрібно знати, пам’ятати і застосовувати, адже дитина сама себе не захистить від насильства. І це наш з вами обов’язок – надати їй усю необхідну допомогу.

А якщо ви працюєте у закладі освіти і вам потрібна додаткова консультація з приводу реагування на випадок домашнього насильства – звертайтеся. Це повністю анонімно, конфіденційно та безоплатно:

116 111

0 800 500 225

Telegram: @CHL116111

Instragram: @childhotline_ua

Facebook: childhotline.ukraine

Проєкт «Підтримка Національної гарячої лінії для дітей та молоді. Фаза 2», впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» і UNICEF Ukraine, за підтримки уряду Японії.

#childhotline #116111UA #НДМГЛ #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #національнагарячалінія

#UNICEF #UNICEFUkraine #ЮНІСЕФ