Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

(наказ МОН № 1646 від 28.12.2019р.)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

• замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

• неврівноважена поведінка;

• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

• різка зміна звичної для дитини поведінки;

• уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

• відлюдкуватість, уникнення спілкування;

• ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

• занижена самооцінка, наявність почуття провини;

• поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

• демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

• схильність до пропуску навчальних занять;

• відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

• депресивні стани;

• аутоагресія (самоушкодження);

• суїцидальні прояви;

• явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

• намагання приховати травми та обставини їх отримання;

• скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
• пошкодження чи зникнення особистих речей;
• вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

• наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

• наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

• умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

• будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

• будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

• інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

• служба освітнього омбудсмена;

• служби у справах дітей;

• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• органи місцевого самоврядування;

• керівники та інші працівники закладів освіти;

• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.
6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

• вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

• за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

• повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

• невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

• за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

• повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

• скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
3. Головою комісії є керівник закладу освіти.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:

• ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

• подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

• брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

• висловлювати окрему думку усно або письмово;

• вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов’язаний:

• особисто брати участь у роботі комісії;

• не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

• виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

• брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

• законності;

• верховенства права;

• поваги та дотримання прав і свобод людини;

• неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

• відкритості та прозорості;

• конфіденційності та захисту персональних даних;

• невідкладного реагування;

• комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

• нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».
3. До завдань комісії належать:

• збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

• розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

• оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

• визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

• моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

• надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

• надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

• ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

• ставити питання по суті розгляду;

• подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

• визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

• виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

• визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

• недискримінації за будь-якими ознаками;

• ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

• партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

• особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

• розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

• гендерної рівності;

• участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

• створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

• визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

• підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

• формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

• заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.
Заплановані заходи повинні:

• спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

• мати вимірювані показники ефективності;

• залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

• організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

• організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

• контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

• розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

• розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

• розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

• здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

• відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;

• здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

• здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

• здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

• підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

• створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

 Процедура подання учасниками освітнього процесу заяви або повідомлення про випадки булінгу (цькування) в школі

 
Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
 

Зразок заяви

Директору КЗ "Знам'янська спеціальна школа КОР" Заруцькій Н.В.  (прізвище, ім’я, заявника)   (соціальний статус заявника) Контактний телефон:________________________

Заява

                Прошу провести розслідування за фактами випадків булінгу (цькування)
____________________________.
       (прізвище, ім’я постраждалого)
Далі в заяві необхідно вказати особу або осіб, які вчинили цькування та описати  діяння, які полягають  у психологічному, фізичному чи іншому насильстві над особою і носять системний характер.
 
_________________                                                                                _______________
             (дата)                                                                                                                 (підпис)
                            
                                   Процедура розгляду заяви
 Після отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) директор:

• видає розпорядження про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб

• невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

• за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

• повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

• скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова. Засідання комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш 2/3 її складу. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшості голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови комісії є вирішальним.
Під час проведення засідання комісії, секретар веде протокол за формою згідно з додатком до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) .
Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
Рішення комісії може передбачати:

• потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах,

• заходи для усунення причин булінгу (цькування),

• заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування),

• рекомендації для педагогічних працівників закладу.

• рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування). 

Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а  постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції. 
 
Доведений випадок  булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або  громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькування вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо  дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх  замінюють (50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 20 до 40 годин).

«Великий Кобзар усіх часів»

 #КЗ_Знамянська_спеціальна_школа_КОР

5 березня 2024 року вихователями Солодовник К.О. та Страхановою Г.В. для вихованців пансіонної групи проведено годину спілкування

«Великий Кобзар усіх часів».

вихованці переглянули відео ролики про життя та творчість Т.Г. Шевченка.

Активно відповідали на питання вікторини, слухали ауді вірші, а в кінці заходу заспівали пісню за мотивами вірша Тараса Григоровича Шевченка.

https://www.facebook.com/100014281292354/videos/415310437524593/

🔴🟡🟢Вправа «Світлофор емоцій»

 

Вправа «Світлофор емоцій»

Позитивні емоції у дітей - це саме важливе у наш час. Саме вони є підтримкою ментального здоров'я.

З цією метою соціальним педагогом Страхановою Г.В. в співпраці з вихователем Солодовник К.О. для здобувачів освіти КЗ " Знам'янська спеціальна школа КОР " проведено ігрові вправи на розвиток уваги, зорово-моторної координації, швидкості реакцій, взаємодія з іншими, вміння переключатись.

#КЗ_Знамянська_спеціальна_школа_КОР

#Ментальне_здоровя

#Ти_як_Кіровоградщин

ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ЩОДО НЕГАТИВНИХ ПРОЯВІВ ПОВЕДІНКИ

 ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ЩОДО НЕГАТИВНИХ ПРОЯВІВ ПОВЕДІНКИ

Соціально-психологічною службою ( психолог Толок Н.В., соціальний педагог Страханова Г.В.) спільно з представником ювенальної превенції Чорненко І.О. проведено інформаційну годину на тему "Захисти себе від насильства".

Основні питання, які були розглянуті:

1. Все про булінг, способи захисту.

2. Профілактика насильства.

3. Запобігання суїцидальним проявам серед підлітків.

День Єднання

 #ДеньЄднання

#КЗ_Знамянська_спеціальна_школа_КОР

#УкраїнаЦеМи #UAразом #ДеньЄднання

16 лютого 2024 року, українці втретє в історії відзначають

#ДеньЄднання

Здобувачі освіти комунального закладу " Знам'янська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" долучилися до Всеукраїнської акції «День Єднання»Нехай мирне небо буде над кожним куточком нашої УкраїниЄдність – це жити в мирі, жити в злагоді, жити щасливо

Слава Україні!

Героям Слава!

РЕСУРСНИЙ КАЛЕНДАР

 РЕСУРСНИЙ КАЛЕНДАР на лютий для дітей та дорослих. Давно не публікувала його сторінки. Кожного разу до календаря додаю щось нове, щоб не повторюватись. «Практикуємо» радість та стійкість. Ілюстрації до всіх місяців - Diana Dubossarska.

Лютий

1. День їжаків (час від часу зупиняйся, уявляй, що ти їжачок і роби «фур-фур»)

2. День «сам собі скульптор» (торкайся свого обличчя, тіла дуже обережно та дбайливо, наче створюєш найчарівнішу та найкрасивішу скульптуру. Ти ж і є витвір мистецтва)

3. День ходіння чи стрибання через сходинку (тільки обережно)

4. День, щоб виспатися (день вимкнення будильника чи вкладання спати раніше)

5. День ля-ля-ля (чи шурум бурум) (коли відчуєш, що все навколо занадто напружене та серйозне, додавай подумки до своїх слів чи слів співрозмовників – ля-ля-ля (чи шурум бурум). Тільки подумки )

6. День позіхання, відкриваючи пащу, мов крокодил. (розітри долоні, поклади їх на щелепи. Уяви себе крокодилом та позіхни, видаваючи звук)

7. День відчуття «я точно впораюсь» (можна написати собі нотатку, приліпити стікер до книги чи ноутбука, чи просто повторювати ці слова)

8. День подарунка собі (що це буде? Шоколадка, чай, кілька хвилин на самоті, нова ручка?)

9. День малювання в небі уявними фарбами (якщо уявити, що наш погляд – це пензлик, і ми можемо розфарбовувати все, що тільки забажаємо, яким би кольором розфарбували небо, хмари..)

10. День викидання непотрібного (для нового в нашому житті потрібен простір. Що ми готові відпустити?)

11. День обіймання з вітром (розкрийте руки, наче для обіймів. Уявіть, що вітер, небо, життя вас обіймає)

12. День прислухання до радості та дозволу собі радості (чиїм голосом вона промовляє сьогодні? що саме сьогодні може додати радості?)

13. День гучних кроків та тупотіння ногами (а якщо дозволити собі йти, щоб світ тебе чув?)

14. День думок та слів про кохання (скажи «я люблю»… – собі, будь-кому з людей, страві (чаю, кави), дії, проєкту,

15. День танцю під нечутну іншим музику (як би виглядав цей танець?)

16. День відстукування ритму (кілька разів в день простукай долонями, чи пальцями ритм, який вигадаєш)

17. День аромату кориці (поклади в кишеню паличку кориці, якщо ти любиш цей аромат, час від часу наближуй її до обличчя, щоб відчути його)

18. День облизування пальців та тарілок (коли ніхто не бачить )))

19. День хвоста (уяви, що у тебе є хвіст. Який він – як у кенгуру, як у мишки, зайця, чи у їжачка. Час від часу воруши хвостом)

20. День підморгування перехожим (якщо підморгнути і усміхнутись перехожим, як вони відреагують?)

21. День малювання сердечок на снігу (чи на папері, чи на землі)

22. День прикмет весни (які вже можна помітити)

23. День слів на букву М (впродовж дня звертай увагу на слова, предмети, імена, дії, що починаються на букву М)

24. День відчуття опори (що саме сьогодні буде твоїм «заземленням» - зв’язком з реальністю?)

25. День поєднання з Життям (уяви, що там, де ти ідеш, з’являються квіти, чи пробуджується та розквітає Життя, бо ти – його носій)

26. День усміхнених хмарних драконів (подивись в небо – там точно є хмарний дракон, який тобі усміхається. Яке у нього ім'я?)

27. День надісланих листів (кому ти сьогодні відправиш? може, собі?)

28. День знайденої відповіді (будь уважним до слів, знаків, написів – можливо, вони саме для тебе)

29. День для втілення того, що давно відкладалось. (Що з того, що не встиглось за місяць, сьогодні зробишь?)

Радості!

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!

©Світлана Ройз

12 способів створити міцні відносини між братами та сестрами

 Не забувайте, що позитивним вважається навіть проста усмішка, тобто необов'язково побиватися і вишукувати великі і яскраві позитивні події. У будь-якому випадку, ви можете просто взяти це за основу і прагнути створювати стільки приємних спільних моментів у відносинах дітей, скільки особисто вам під силу.

1. Зверніть увагу, в яких випадках діти грають разом. І використовуйте це.

Дослідження показали, що діти краще контактують під час ігор, які цікаві кожному з них. Знаючи захоплення кожного, ви самі можете запропонувати варіант, який підійде обом. Наприклад, якщо одна хоче грати в магазин, а друга хоче грати в космонавтів, то чому б не пограти в магазин на Місяці?

2. Не переривайте приємну гру.

Всі ви знаєте приказку "Не буди сплячу дитину", так ось тут те ж саме. Якщо діти грають разом із задоволенням, не втручайтеся, дайте їм насолодитися спільної грою.

3. Використовуйте гормон радості для зміцнення відносин.

Сміятися. Гуляти. Танцювати. Співати. Дуріти. Включайте в ваш день стільки заряджаючих занять, скільки це можливо.

4. Створіть "спеціальний час" для спілкування дітей.

Виділіть 10 хвилин протягом кожного дня на спілкування дітей один з одним. Це особливо допомагає у випадках, коли у дітей велика різниця у віці, або одна менше зацікавлена в спільних іграх, ніж друга. Ідея в тому, що це стає ритуалом, частиною розпорядку дня, формується звичка.

5. Якщо у дітей поганий настрій, запропонуйте зайнятися чимось, що вони обидві люблять.

Наприклад, спекти печиво або потанцювати.

Швидше за все, досвід спільного поліпшення настрою допомагає побачити, що брат / сестра можуть бути тією людиною, з ким легше справлятися з труднощами.

6. Додайте в ритуал укладання спати слова "На добраніч" і "Я люблю тебе", які брати / сестри говорять один одному.

У деяких сім'ях старші діти також читають книжку на ніч молодшим, що допомагає зміцнити відносини.

7. Підтримуйте дітей в турботі один про одного.

Якщо один з дітей поранився / вдарився / і т.д., нехай всі члени сім'ї залишать свої ігри і нададуть йї увагу. Якщо бачите, що діти готові підтримати один одного, дайте цьому розвинутися. Попросіть іншу дитину принести лід або пов'язку, або навіть запропонуйте допомогти вам з обробкою рани, наприклад. Залучайте всіх дітей до процесу, навіть того, хто можливо став причиною неприємності. Таким чином вона буде відчувати себе не тим, хто шкодить, а тим, хто здатний на допомогу і підтримку.

8. Замість поділу дітей знаходьте можливість для їх об'єднання.

"Ви можете допомогти один одному зібратися, щоб ви обидві були готові до виходу о 8 годині? Тоді у нас буде час піти до школи довгою дорогою і знову подивитися на бульдозери на будівництві. Так? Круто, ви команда! "

9. Впроваджуйте ідею об'єднання дітей в команду за допомогою сімейних справ, в яких вони зможуть діяти разом.

Наприклад, видайте їм величезний аркуш паперу, щоб вони могли малювати на ньому разом. І попросіть написати спільний лист для бабусі.

Або запропонуйте "полювання за предметами", але таким чином, щоб діти збирали речі разом, а не змагалися один з одним.

А коли дурієте, грайте командою дітей проти команди батьків.

10. Доручіть дітям завдання, за яке вони обидва будуть відповідальні.

Як варіант, вони можуть разом помити вашу машину і заробити гроші, які ви віддали б за мийку. Або, наприклад, вони можуть придумати відпочинок для всієї родини. Загалом, дайте їм можливість щось робити разом, втручаючись тільки при дійсній необхідності.

11. Створіть сімейний журнал доброти.

Зробіть журнал в будь-якому зручному для вас вигляді, попросіть дітей прикрасити його. Напишіть на ньому "Наш сімейний журнал доброти". Почати його можна з будь-якої надихаючої цитати на тему доброти. Після цього звертайте увагу на прояв доброти між дітьми і записуйте їх в журнал, відзначаючи дату.

Важливо проговорювати, що доброта робить щасливішими не тільки того, хто її отримує, а й того, хто нею ділиться.

Поступово діти самі почнуть звертати увагу на добрі вчинки і просити батьків записати їх в журнал.

12. Допомагайте дітям впоратися з проблемою, не звинувачуючи нікого з них.

Конфлікт це нормальна частина людських відносин. І звичайно, періодично ваші діти будуть битися. Наше завдання, як батьків, не приймати чиюсь сторону. Це допоможе знизити рівень суперництва між дітьми. Замість цього навчайте дітей іншим способам виходу з конфлікту, таким як слухання, вираження своїх потреб без нападу на іншого і пошуку рішення, яке влаштує обидві сторони.

Основне, чим ви можете допомогти своїм дітям налагодити відносини - це створити власний міцний зв'язок з кожним з них. Щоб кожна дитина знала, що її відносини з вами не залежать від брата / сестри, скільки б уваги вони не отримували, тому що у неї вашої духовної любові надлишок.